Лист, який ніхто вже не почує

Панк

А лихо вже нас розлучило... І бачились трохи давно, Мов в сліз океані втопило І тішиться з цього воно. Дивлюсь я на тебе із неба І країться серце мені, Хоча його й ніби немає Та все ще живе у душі. І ніби не можу я бачить Тебе із таких-от висот, Але я все ж чую, як плачеш За мною без інших турбот. Ти вибач мене, що покинув У світі одну, в самоті, А сам до небес я полинув Й залишив тебе у журбі. Ти вибач за чорну хустину, Що звилася на голові, За те, що лишилась без сина І плачеш десь у темноті. А сталося все так раптово... Лиш постріл вдалі промайнув І боляче стало від цього, Я кулю у грудях відчув. Мов лезо мені устромили І сплю я із ним на яву, Коли вже мене розбудили, Я знав, що зі світу іду. Іду за свою Україну, Щоб жила вона у раю. Іду за свою Батьківщину, Яку я так щиро люблю. Вона в мене в світі єдина, Як ти, моя ненько - одна. Вона немов тая дівчина, Як квітка поміж бур'яна. Вона, як остання сльозина, Що котиться в тебе з очей. Вона, як остання краплина Коштує багато смертей. А я ще не хочу вмирати, Я жити ще хочу... мабуть. Не хочу тебе покидати, Та пізно: вже янголи звуть. Та ні, все ж піду з цього світу До раю, де сам Бог сидить, Де завжди цвітуть первоцвіти І доля Вкраїни звучить. А я ж так любив Україну, Й любов довела до гробу. Країна тепер, як руїна, Я не допоміг нікому. І що з того, що був на фронті?!? Якщо нічого не зробив... І що, як був на горизонті?!? Даремно життя лиш прожив. Ой мамо, як тяжко мені... Як гірко мені зараз стало, Ще тяжче ніж вам на землі, Без вас в мене все вже пропало. Як складно без вас, моя мамо... Ще гірше вас бачить в сльозах. Моє тіло б душу віддало За щастя на ваших вустах. Та я ще прийду до вас, ненько, Я вітром осіннім прийду. Майну у щілинку тихенько І ніжно я вас обійму. Я знаю, що ти не відчуєш Обіймів холодних моїх, Та серце твоє це почує І зойкне від болю в душі. Ти більше мене не почуєш, І бачить не зможеш уже, Але я сказати повинен: Люблю тебе понад усе... Пробач. 11.03.2017

2018-05-07 10:19:14

14

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Іра Скебердис

Аж до сльоз

Відповісти

2018-05-07 14:16:27

1

Панк

@Іра Скебердис якраз цього я й хотіла, коли писала цю поезію)

Відповісти

2018-05-07 19:04:43

Подобається

K L I F S

Реально аж за душу...

Відповісти

2018-05-08 16:01:12

1

Схожі вірші

Всі

Emotions/эмоции

shadowlinxxx morgan

ENGLISH;I am happy, when the sun shines bright and your smile is genuine.I am sad,when the rain pours down and your eyes flood with tears.I am angry,when you lie and are selfish.I am jelous,when you spend your time with everyone but me.I am excited,when I know I have a day ahead with only you.I am worried,when your promises are slipping away from my reach.I am heartbroken,when you prove to me I will forever be alone.I am scared,when my nightmares turn into a reality.I am lonely,when you walk away for good.I am so damaged,when you break my heart over and over again.. I am tired,when I feel all these emotions at once.I feel so alone,that I'm starting to like it that way.I feel too many emotions,and that's what makes me human.I feel things,and that is something I'm not capable of stopping.I am not going to hide away my emotions,because without them I mean nothing,with out them I am nothing. Lillian *Sorry about errors* RUSSIAN; Фамили счастлив, когда ярко светит солнце и "твоя улыбка искренняя". Мне грустно, когда льет дождь, а твои глаза наполняются слезами. Я злюсь, когда ты лжешь и эгоистичен. Я болею, когда ты проводишь время со всеми, кроме меня. Я взволнован, когда я знаю, что у меня впереди только один день. Я волнуюсь, когда твои обещания ускользают от моей досягаемости. Я с разбитым сердцем, когда ты Докажи мне, что я навсегда останусь один. Мне страшно, когда мои кошмары превращаются в реальность. Я одинок, когда ты уходишь навсегда. Я так поврежден, когда ты разбиваешь мне сердце снова и снова .. Я устал , когда я чувствую все эти эмоции одновременно. Я чувствую себя настолько одиноким, что мне это начинает нравиться. Я чувствую многие эмоции, и это то, что делает меня человеком. Я чувствую вещи, и это то, что я Я не собираюсь прятать свои эмоции, потому что без них я ничего не значу. Лилиан и моя дорогая подруга Фиалка Я скучаю по ультрафиолету LILLIAN xx

47

20

5325

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5783