Голодомор
У давні часи жила собі дама, І людство її зненавиділо враз. Була між ними ненависті брама Й озлоба була ця взаємна якраз. Куди тільки ступить панянки нога, Там гине усе, що живе на землі. Там згинути може і твоя душа, І це незалежно, чи хочеш, чи ні. Та люди боролися з дамою злою Бо жити хотілося ще хоть чу-чуть. І хоть вона була надіслана Богом За місце під сонцем на шмаття порвуть. Запекла точилась війна межи людством І дамою, що безпощадно вбива. З безвихіддя дехто пішов самогубством Й залишилась тільки могилка крива. Вбивала, морила голодною смертю Ця пані, і жалю хоть краплі нема. Погинуло все, що живе на поверхні, Погинула наша, вкраїнська душа.
2018-04-12 15:33:50
6
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3846
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5033