Голодомор
У давні часи жила собі дама, І людство її зненавиділо враз. Була між ними ненависті брама Й озлоба була ця взаємна якраз. Куди тільки ступить панянки нога, Там гине усе, що живе на землі. Там згинути може і твоя душа, І це незалежно, чи хочеш, чи ні. Та люди боролися з дамою злою Бо жити хотілося ще хоть чу-чуть. І хоть вона була надіслана Богом За місце під сонцем на шмаття порвуть. Запекла точилась війна межи людством І дамою, що безпощадно вбива. З безвихіддя дехто пішов самогубством Й залишилась тільки могилка крива. Вбивала, морила голодною смертю Ця пані, і жалю хоть краплі нема. Погинуло все, що живе на поверхні, Погинула наша, вкраїнська душа.
2018-04-12 15:33:50
6
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2167
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2774