Закуті у свої ж кайдани
Панк
А люди зараз вже зовсім не ті... Втратили гідність набуту, Всі такі милі, немов би святі, Насправді ж - отруйні гадюки. А воля... Це слово чарівно-святе, ЇЇ зараз просто впіймають, Якби ти шукав, то усе вже не те, Бо люди її вже не мають. Всі втратили волю доволі давно І люди з цим просто змирились. Всі зараз, як те безхребетне лайно, І риси ці їм вже приїлись. А може претензії в вас є до мене? Тоді говоріть, я вас слухаю. Якщо ви скажете, що все не так, То зробите слона мухою. Бо зараз всі люди залежні від чогось, І ні, зараз я не про травку. Зараз всі діти маленькі в компі Сидять десь від ранку до ранку. Смартфони, компи, телебачення... Навіщо ми вс це придбали??? Сказавши життю до побачення, Ми душу за речі віддали б. А головною залежністю Є звичайнісінькі гроші. Тікають вони із шаленістю Вони є швидкі, як ті воші. І як тут казати про волю?! Про що тут і ще говорити? Коли зараз підлітки тихі Так мріють себе десь убити. Життя стало всім вже байдужим, Та воно відповіло услід: "Якщо ти уб'єш мене, друже, То підеш зі мною у гріб".
2018-04-26 13:47:25
10
0
Інші вірші поета
Переможець завжди самотній Не сприймайте це серйозно Тону... Все втрачено
Інші поети
Emily Prime
@Emily_Prime
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16705
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2707