Не здавайся

Панк

Найлегше сказати не вмію, не можу, Сісти й заплакать в погоду не гожу, Впасти в депресію люту сумну, І помовчати хвилину одну. Як написав один славний мудрець: Вчитись потрібно, інакше кінець. І як навчив батько душу мою: Важко в навчанні-легко в бою. Є такі люди, яким це байдуже вони ж бо самі з головою не дружать. Бо вчитись потрібно, і всі про це знають, Але й багато хто цим зневажає. Світом теперішнім правлять ті люди, Ті, які в справі не так, як верблюди.

2018-04-02 19:13:05

Інші вірші поета

Закуті у свої ж кайдани Те, заради чого я живу Лист, який ніхто вже не почує Ми здалися завчасно...

Інші поети

Mateo Torres

@mateo_adrian

Catastrophe

@catastrophespoetry

Ната

@MataMark

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9140

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2043