Прощення
Юлія Ципляк
На розжарених долонях Принесу шматок любові. У твоїх очей безоднях Видно хмари світанкові. Помаранчево-рожеві, Білі пелени жовтневі Укравають небо рясно, І в очах палають ясно. Серед них зирне і згасне Моя світлая надія, Як вспіймати її вчасно, Небо полум’ям зрадіє. Забери шматок любові, І віддай мені натхнення Хмар своїх, мов крапель крові, Як в знак нашого прощення. 21.12.2021
2021-12-25 16:00:40
1
0
Інші вірші поета
Постріл Свічках Поряд Вістря
Інші поети
Stefany Johana
@stefany_johana07
Надин
@mindmap
_darishka_
@_darishka_
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2420
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5924