Прощення
На розжарених долонях Принесу шматок любові. У твоїх очей безоднях Видно хмари світанкові. Помаранчево-рожеві, Білі пелени жовтневі Укравають небо рясно, І в очах палають ясно. Серед них зирне і згасне Моя світлая надія, Як вспіймати її вчасно, Небо полум’ям зрадіє. Забери шматок любові, І віддай мені натхнення Хмар своїх, мов крапель крові, Як в знак нашого прощення. 21.12.2021
2021-12-25 16:00:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13467
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2684