Рояль
Забутий серцем, зламаний руками Стояв посеред вулиці рояль, Завішаний безладними думками, Накритий смутком неспокійних фаль. Затертий люттю, зв’язаний словами Бурхливих сил, таємних почуттів, Залитий кров’ю, знищений сльозами, Звільнивши купу зірваних життів. Потрісканий ненавистю та часом, Розбитий болем, терпким кулаком, Розчавлений закляклим грізним гласом Він душам вирішальним став ковтком. Розвіяний оманою від зради, Розтрощений надіями дарма, Відірваний від дійсності та правди Він стогне від натертого ярма. Позбавлений любові та уваги, Забутий кимось зламаний рояль Стояв собі на вулиці й зі спраги Співав про радість, а не про печаль. 27.05.2022
2022-11-21 14:44:15
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8958
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5543