Її ім’я
Вона вміє власним іменем випалювати глибоченні рани. Усі, хто його промовляв, навічно залишався з ним на обгорілих губах на пам‘ять. Вона вміє очима наказувати тілу перед собою дрижати, Мовчати, А інколи навіть Рвати шати На собі й інших, Карати За гріхи Й здебільшого зради. Вона дивилася прямо в обличчя, Тет-а-тет, Ніхто б не витримав цього зухвалого дійства як її менует, Бо те, що робить вона, суперечить усім канонам. Її менует - не маленькі кроки, це величезні стрибки, Стрибки в різні епохи. Її ім‘я - інструмент влади, Ніхто б ніколи не подумав, Що таке тендітне дівчисько Здатне вбивати «Правду» князів чи монахів, Вона є сила, прихильність, передусім незламність. Її ім‘я про хоробрість, Моє улюблене з-поміж усіх. Її ім‘я - святість, Яким вона вбиває в мені й у світі гріх. І якщо її хтось колись запитає, Чи вірить вона в любов, Я сподіваюсь, вона знайде відповідь У собі, або хоча б у одній із наших з нею розмов. 28.10.2022
2022-11-25 21:21:24
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4819
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2255