Її ім’я
Вона вміє власним іменем випалювати глибоченні рани. Усі, хто його промовляв, навічно залишався з ним на обгорілих губах на пам‘ять. Вона вміє очима наказувати тілу перед собою дрижати, Мовчати, А інколи навіть Рвати шати На собі й інших, Карати За гріхи Й здебільшого зради. Вона дивилася прямо в обличчя, Тет-а-тет, Ніхто б не витримав цього зухвалого дійства як її менует, Бо те, що робить вона, суперечить усім канонам. Її менует - не маленькі кроки, це величезні стрибки, Стрибки в різні епохи. Її ім‘я - інструмент влади, Ніхто б ніколи не подумав, Що таке тендітне дівчисько Здатне вбивати «Правду» князів чи монахів, Вона є сила, прихильність, передусім незламність. Її ім‘я про хоробрість, Моє улюблене з-поміж усіх. Її ім‘я - святість, Яким вона вбиває в мені й у світі гріх. І якщо її хтось колись запитає, Чи вірить вона в любов, Я сподіваюсь, вона знайде відповідь У собі, або хоча б у одній із наших з нею розмов. 28.10.2022
2022-11-25 21:21:24
2
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2140
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2327