Її ім’я
Вона вміє власним іменем випалювати глибоченні рани. Усі, хто його промовляв, навічно залишався з ним на обгорілих губах на пам‘ять. Вона вміє очима наказувати тілу перед собою дрижати, Мовчати, А інколи навіть Рвати шати На собі й інших, Карати За гріхи Й здебільшого зради. Вона дивилася прямо в обличчя, Тет-а-тет, Ніхто б не витримав цього зухвалого дійства як її менует, Бо те, що робить вона, суперечить усім канонам. Її менует - не маленькі кроки, це величезні стрибки, Стрибки в різні епохи. Її ім‘я - інструмент влади, Ніхто б ніколи не подумав, Що таке тендітне дівчисько Здатне вбивати «Правду» князів чи монахів, Вона є сила, прихильність, передусім незламність. Її ім‘я про хоробрість, Моє улюблене з-поміж усіх. Її ім‘я - святість, Яким вона вбиває в мені й у світі гріх. І якщо її хтось колись запитає, Чи вірить вона в любов, Я сподіваюсь, вона знайде відповідь У собі, або хоча б у одній із наших з нею розмов. 28.10.2022
2022-11-25 21:21:24
2
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2706
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1266