***

Юлія Ципляк

Колихав у небі хмару, Поривався в вись далеку. Необмежена в любові Та чекала, мов шалена. Ти летів крізь дивні сльози, Розуміючи, напевно, Що здолати був у змозі Перешкоди. Все ж даремно... Ти летів, вона благала: «Залишись, молю, зі мною!», Не послухав, вона впала: «Вже не буду я живою...» 16.10.2020

2021-01-06 22:19:34

Інші вірші поета

Вістря Прірва Свічках Правда

Інші поети

Анастасія Андрійчук

@_nastia_a

Karlos Ortiz

@karlos_ortiz

Hiba Boo

@boohiba

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2812

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9304