***

Юлія Ципляк

Колихав у небі хмару, Поривався в вись далеку. Необмежена в любові Та чекала, мов шалена. Ти летів крізь дивні сльози, Розуміючи, напевно, Що здолати був у змозі Перешкоди. Все ж даремно... Ти летів, вона благала: «Залишись, молю, зі мною!», Не послухав, вона впала: «Вже не буду я живою...» 16.10.2020

2021-01-06 22:19:34

Інші вірші поета

Ватажок Червоні стіни ... Свічках

Інші поети

Надин

@mindmap

Ametyst Li

@Ametyst_Li

Rodney Kanher

@TheForgottenKing

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3164

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9027