Чому всі підлітки...?

Юлія Ципляк

Чому всі підлітки в дванадцять Так прагнуть скуштувати алкоголь? Чому в тринадцять замість успіхів, Зненацька, курити починають табаком? Чи так це круто, так це класно? Напевно ні, невже? Чи весело вкорочувати віку, Губити все життя своє, підсилу Кожному таке, не сперечаюсь. Але навіщо слухати когось? Іти до тих людей, яких не люблять, Яких ненавидять і прагнуть відректись. Їх зневажають, що не сказали вчасно Нещасне слово, "ні", невже так важко? Немає сили волі у таких людей, Немає в них нічого вже тепер. Тоді навіщо, тож навіщо, друже, Ти лізеш в пекло, у вогонь палкий? Згориш і не зостанеться і сліду, Невже цього ти хочеш досягти? Чи прагнеш опинитися в труні ти? Померти, не впізнавши цілий світ? Ти можешь не дожити до свого ж повноліття, Якого дуже мрієш досягти. Чому всі підлітки в дванадцять Так прагнуть скуштувати алкоголь? Чому в тринадцять, замість успіхів у школі Курити починають табаком? Задумайся, ти, друже, і не поспішай Порийся у думках своїх невпинно І відповідь чимдуж свою ти дай, Свою, а не чужу, стереотипну

2019-06-15 05:42:28

8

0

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

2751

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1844