Чому всі підлітки...?
Чому всі підлітки в дванадцять Так прагнуть скуштувати алкоголь? Чому в тринадцять замість успіхів, Зненацька, курити починають табаком? Чи так це круто, так це класно? Напевно ні, невже? Чи весело вкорочувати віку, Губити все життя своє, підсилу Кожному таке, не сперечаюсь. Але навіщо слухати когось? Іти до тих людей, яких не люблять, Яких ненавидять і прагнуть відректись. Їх зневажають, що не сказали вчасно Нещасне слово, "ні", невже так важко? Немає сили волі у таких людей, Немає в них нічого вже тепер. Тоді навіщо, тож навіщо, друже, Ти лізеш в пекло, у вогонь палкий? Згориш і не зостанеться і сліду, Невже цього ти хочеш досягти? Чи прагнеш опинитися в труні ти? Померти, не впізнавши цілий світ? Ти можешь не дожити до свого ж повноліття, Якого дуже мрієш досягти. Чому всі підлітки в дванадцять Так прагнуть скуштувати алкоголь? Чому в тринадцять, замість успіхів у школі Курити починають табаком? Задумайся, ти, друже, і не поспішай Порийся у думках своїх невпинно І відповідь чимдуж свою ти дай, Свою, а не чужу, стереотипну
2019-06-15 05:42:28
8
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5393
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5446