Я з кимось бігла
Я з кимось бігла, поки купка людей націлювала на нас рушницю. Я з кимось бігла, прикриваючи його собою, об тіло тілом. Вони за нами, по п’ятах, ми з ним – у воду. Вони за нами, до нас, Ми з ним - у свободу. Я з ним лежала в траві, рушниця ззаду. Я прикривала його, не знаючи правди. Не знала, хто він, чому, для чого та звідки, Не знала нащо, та знала: нема навіть свідків. Я з ним лежала в траві, рушниця позаду. Я прикривала його чомусь безпорадно, Тремтіла, холола від кінчиків пальців, Він грів мене тілом за спину й зап’ястя. Лежали, я змерзла – він втратив свідомість. Ті люди, що ззаду, на жаль, не відходять, Тримають рушницю та ціляться в скроню. Я встала, полежу лиш трошечки згодом. Я встала й тремчу аж до кінчиків пальців. Ці люди сказали: «Дізнаєшся вранці». Прокинулась в ліжку – немає нікого. Так з ким же я бігла Із пелка До Бога? 22.10.2022
2022-11-23 22:51:19
1
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1575
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4960