Я з кимось бігла
Я з кимось бігла, поки купка людей націлювала на нас рушницю. Я з кимось бігла, прикриваючи його собою, об тіло тілом. Вони за нами, по п’ятах, ми з ним – у воду. Вони за нами, до нас, Ми з ним - у свободу. Я з ним лежала в траві, рушниця ззаду. Я прикривала його, не знаючи правди. Не знала, хто він, чому, для чого та звідки, Не знала нащо, та знала: нема навіть свідків. Я з ним лежала в траві, рушниця позаду. Я прикривала його чомусь безпорадно, Тремтіла, холола від кінчиків пальців, Він грів мене тілом за спину й зап’ястя. Лежали, я змерзла – він втратив свідомість. Ті люди, що ззаду, на жаль, не відходять, Тримають рушницю та ціляться в скроню. Я встала, полежу лиш трошечки згодом. Я встала й тремчу аж до кінчиків пальців. Ці люди сказали: «Дізнаєшся вранці». Прокинулась в ліжку – немає нікого. Так з ким же я бігла Із пелка До Бога? 22.10.2022
2022-11-23 22:51:19
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3962
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1556