Я з кимось бігла
Я з кимось бігла, поки купка людей націлювала на нас рушницю. Я з кимось бігла, прикриваючи його собою, об тіло тілом. Вони за нами, по п’ятах, ми з ним – у воду. Вони за нами, до нас, Ми з ним - у свободу. Я з ним лежала в траві, рушниця ззаду. Я прикривала його, не знаючи правди. Не знала, хто він, чому, для чого та звідки, Не знала нащо, та знала: нема навіть свідків. Я з ним лежала в траві, рушниця позаду. Я прикривала його чомусь безпорадно, Тремтіла, холола від кінчиків пальців, Він грів мене тілом за спину й зап’ястя. Лежали, я змерзла – він втратив свідомість. Ті люди, що ззаду, на жаль, не відходять, Тримають рушницю та ціляться в скроню. Я встала, полежу лиш трошечки згодом. Я встала й тремчу аж до кінчиків пальців. Ці люди сказали: «Дізнаєшся вранці». Прокинулась в ліжку – немає нікого. Так з ким же я бігла Із пелка До Бога? 22.10.2022
2022-11-23 22:51:19
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1302