Швидко виростають діти
Юлія Ципляк
Маленькі дітоньки ходили, Дружили, грались і любили. Один йому подарував На пам'ять книжку, обіцяв, Що разом будуть повсякчас. "Водою не розлити нас" Як виростуть, минуть роки, "Та пам'ятати будем ми" А час минав, мов ллє вода, Один із них любов продав. Продав він дружбу, вірність... ВСЕ! Як вітер швидко це несе... Та іншому встромили ніж, Згадав, як бігли босоніж, Як разом від собак тікали, Як вишню разом вони рвали. Та що ж вже з цього? Ні, нічого! Комусь і байдуже давно, А іншому не всеодно. І так завжди у цьому світі І швидко виростають діти, Забудуть з часом свої мрії, Про дружбу й позови надії.
2019-07-28 13:37:52
10
0
Інші вірші поета
Додому Поряд Вогники Пустеля
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4846
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3083