Швидко виростають діти
Юлія Ципляк
Маленькі дітоньки ходили, Дружили, грались і любили. Один йому подарував На пам'ять книжку, обіцяв, Що разом будуть повсякчас. "Водою не розлити нас" Як виростуть, минуть роки, "Та пам'ятати будем ми" А час минав, мов ллє вода, Один із них любов продав. Продав він дружбу, вірність... ВСЕ! Як вітер швидко це несе... Та іншому встромили ніж, Згадав, як бігли босоніж, Як разом від собак тікали, Як вишню разом вони рвали. Та що ж вже з цього? Ні, нічого! Комусь і байдуже давно, А іншому не всеодно. І так завжди у цьому світі І швидко виростають діти, Забудуть з часом свої мрії, Про дружбу й позови надії.
2019-07-28 13:37:52
10
0
Інші вірші поета
Людина - ? Крок Nymphaéa Істина
Інші поети
Сергій
@sushko18
Мария Шпир
@mariya_shpir
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2741
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4960