Швидко виростають діти
Юлія Ципляк
Маленькі дітоньки ходили, Дружили, грались і любили. Один йому подарував На пам'ять книжку, обіцяв, Що разом будуть повсякчас. "Водою не розлити нас" Як виростуть, минуть роки, "Та пам'ятати будем ми" А час минав, мов ллє вода, Один із них любов продав. Продав він дружбу, вірність... ВСЕ! Як вітер швидко це несе... Та іншому встромили ніж, Згадав, як бігли босоніж, Як разом від собак тікали, Як вишню разом вони рвали. Та що ж вже з цього? Ні, нічого! Комусь і байдуже давно, А іншому не всеодно. І так завжди у цьому світі І швидко виростають діти, Забудуть з часом свої мрії, Про дружбу й позови надії.
2019-07-28 13:37:52
10
0
Інші вірші поета
... Нарешті Hic jacet Постріл
Інші поети
11:11
@light_blue
Napsugar_Official
@Napsugar_Official
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4870
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6658