Вірші
Всі
Нескореним
Біль наскрізь переплетений з печаллю,
Це не життя - одне лиш існування.
І серед дерев, пороблених зі сталі
Стирчать ракети, охоплені мовчанням.
І нехай в блаженному незнáнні
Живуть раби, пишаючись кайданом.
А я піду на Схід, на черговé завдання:
Визволяти все, що зрощене обманом.
Колись, мабуть, забудуться ці кадри,
Котрі мов вийшли із книжок фантастів:
Там перевернуті, згорівші танки,
І ріки крові виблискують контрасти.
Та я незламний, в моїй кровí - Майдан,
Об нас Кістлява кóсу розтрощила.
А завдання те ж - звільнитись від кайдан,
І побачить в небі волю жовто-синю.
2
1
212
Оптимізм
Світ пронизаний іклами ненависті,
В кожнім слові ховається злість.
Брудне серце купається в зависті,
Доброта тут - найгірший гість.
Ти копаєш могилу для зрадника,
Думаєш, що робиш добро.
Але озернись, ховаєш бо праведника.
Заплутався вщент: де добро є, де зло.
Чи не забагато негативу для людини,
Яка в житті що й робить - дарує оптимізм?
Ніколи і нікого не кляла, не зводила вона ще до могили.
Чи "радість" тут - тотожність до "архаїзм"?
Й світло - лиш оптимізм.
Що ще, крім нього, несе добро?
Повністю він компенсує егоїзм,
Котрий б'є серце, наче долото.
І що б не готувало тобі життя,
Важливо пам'ятати єдині речі:
Добром скоєне не прагне каяття,
А серцем - не вимагає втечі.
Посмішкою пройшовши повз печаль,
Побачить можна два лиш серця:
Або суцільної злості неконтрольована вуаль,
Або, у відповідь, радості безсмертя.
Ти живеш вогнем, вогнем "сьогодні",
І якщо кохаєш - зсередини палай!
Але як відчуваєш холодний стукіт серця,
Не спиняйся - посмішкою тепер ти вибухай!
5
2
457
Боюсь я прийнятим до тебе бути...
Ну ось я і сказав про це...
І навіть вітер слóва не розвіяв.
І, може, мої словá впали в серце,
А, може, десь їх жарт посіяв...
Чому ніхто мені не сказав,
Що почуття - це біль-страждання?
Чому Бог мене не покарав,
Що на взаємність мав я сподівання?
Я лиш пилинка у степу пилин,
Що за каменем шукав я той Оазис,
Де втратився давно вже лік хвилин,
Де домінуючим став апокаліпс.
Як боляче знати про усе,
Окрім власного стану почуттів.
Це ж серце, а не бісове шосе,
По якому треба за розумінням гнатись.
9
0
499
