يا قمر
كيتّي
مرحباً يا قمر! أيمكنني الإنضمام لوحدتِك؟ شخصٌ ما أغارَ على عقلي واغتالَ نومي؛ لا صحبةٌ لي الآن سوى الأرق... وأنتَ ونجومك إنْ أردت.
2018-06-25 04:06:51
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Runa__505
الوحدة أجمل 💜
Відповісти
2018-06-26 02:04:16
1
كيتّي
@Runa__505 عند الإستماع لهمسات النسيم أثناء مراقبة مشاكسات أمواج البحر في ليلة شتوية هادئة تصبح أجمل فعلا💙
Відповісти
2018-06-26 02:09:39
1
Інші вірші поета
سرايا قلبٍ متألم حتى إشعار آخر حلةٌ باهيةٌ صخبٌ مستكين
Інші поети
Yoongaboonga 7u7
@aesthetic_army
Lemonadka
@Lemonadka
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1968
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1751