يا قمر
كيتّي
مرحباً يا قمر! أيمكنني الإنضمام لوحدتِك؟ شخصٌ ما أغارَ على عقلي واغتالَ نومي؛ لا صحبةٌ لي الآن سوى الأرق... وأنتَ ونجومك إنْ أردت.
2018-06-25 04:06:51
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Runa__505
الوحدة أجمل 💜
Відповісти
2018-06-26 02:04:16
1
كيتّي
@Runa__505 عند الإستماع لهمسات النسيم أثناء مراقبة مشاكسات أمواج البحر في ليلة شتوية هادئة تصبح أجمل فعلا💙
Відповісти
2018-06-26 02:09:39
1
Інші вірші поета
مأوى إغتيالُ أحرفٍ سرايا قلبٍ متألم تجاعيد
Інші поети
Cristina Zemba
@Cristina_Zemba
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2856
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2115