Роздоріжжя

Кароліна Дар

Я залишусь на роздоріжжі без тебе й без імені, Не кричатиму, не молитиму, просто піду. Тільки очі із неба засяють волошками синіми, Сиплять блискітки срібні на кригу між нами тверду. Поверну в інший бік і губитиму сльози лиш перлами, Може, вітер улітку закотить в зелену траву, Може, як насінини, зростуть аж до неба стеблами, Може, наче крижинки, розтануть у ніч грозову. Може, діти знайдуть і додому нестимуть, як м'ячики У долоньках маленьких, неначе предивні скарби, Дивні мрії мої вже чужі зігріватимуть пальчики, Розростуться по світу, як після дощу гриби. Я залишусь на роздоріжжі без тебе й без імені, Не кричатиму, не молитиму, просто піду. Тільки спогади, мої вірні картинки сповільнені У кутку в темну скриню, всміхаючись, мовчки складу.

2019-02-05 16:33:21

7

0

Схожі вірші

Всі

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

45

3

5235

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1515