Мураха
Божевільний
Я лиш людина, всього-навсього мураха, яка навчилась говорити, писати має уміння, яка іще мала й нестримна. Та дивлюся я на тих, на тих великих і міцних, хто свій мурашник вже збудував, хто всіх увагу привертав. І щось розгледів таке я, неначе грім ударив й показав на мить, на маленьку мить те, що було в їх серцях. Не знаю я чи був це сон, чи можливо здалось, та мій наступний буде крок, щоб гній у серці зробити не вдалось.
2019-02-27 21:35:47
1
0
Інші вірші поета
Життя надто круте... Не можу осторонь стояти... Дівочі очі Королі
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4016
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168