Світло
            
            Кожен день чи ніч
поміж сотні протиріч
шукаєш ти свій шлях
по невидимих петлях.
Враз, і все, ти збагнув,
стих посторонній шум,
де сонце, де світло,
куди йти стало помітно.
І ти йдеш прямо, як воїн:
до зубів озброєнь,
щоб не лякали перепони,
вороги й кордони.
Щоб дійшов вже до кінця
не у вигляді мерця
і порадів вже тую мить
тим, як воно горить.
А потім знову буде темно,
думки даремно-недаремно
у таку йти далечінь - 
справжня битва розумінь. 
А потім знову буде ясно, 
по-живому й прекрасно, 
звідкись з'явиться світило, 
що на світ очі відкрило. 
І так по колу сотні раз
крізь призму жаху й прикрас 
шукаєм світла джерело, 
куди б воно не привело.
            2021-09-05 15:39:30
            
            
                                                    6
                
                
                
        0