Анні
Andrii Katiuzhynskyi
В години радості і смути Стараючись пізнати дивний світ, Я інколи не можу позабути Пекучих приголомшливих бесід. Хай недосяжна ти, я ніч туманна - До мене завжди линеш здалека; Хоч образ твій, чарівна Анна, Із пам'яті частіше все зника. Життя нам буде всім пересторогою, Тож хай тебе нещастя омине; Хоч кожен власною іде тепер дорогою, Можливо, згадуєш ти десь мене.
2020-09-08 04:22:25
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за добре слово!
Відповісти
2020-09-22 09:38:41
Подобається
Інші вірші поета
Вечір навесні When I listen to people Утікач від урбанізації Апофеоз війни
Інші поети
Псина
@darth_silence
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11445
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4299