Лягають важко під перо рядочки
Andrii Katiuzhynskyi
Лягають важко під перо рядочки, Думки, мов тіні, виринають з небуття, І наші душі - ці живії точки Вирують вогниками в пристрастях життя. Цивілізації стежини занедбалі Пізнань горять вогнем живим, Надбання людства в вічності Граалі Сріблом віків гаптують мудрості килим. Часу ріка спливає невблаганно, Ми бачимо лиш зміну берегів, Та не утопить хаос у імлі туманів Найкращі здобуття усіх часів.
2020-09-14 06:17:56
4
0
Інші вірші поета
Примара любові Гавайська легенда про червону квітку Яблуні, що відцвітають Настрій мінор
Інші поети
Łahodnaja
@SomeMilkWithCoffee
Young Writer
@ZaraMehar
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7747
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1348