Лягають важко під перо рядочки
Лягають важко під перо рядочки, Думки, мов тіні, виринають з небуття, І наші душі - ці живії точки Вирують вогниками в пристрастях життя. Цивілізації стежини занедбалі Пізнань горять вогнем живим, Надбання людства в вічності Граалі Сріблом віків гаптують мудрості килим. Часу ріка спливає невблаганно, Ми бачимо лиш зміну берегів, Та не утопить хаос у імлі туманів Найкращі здобуття усіх часів.
2020-09-14 06:17:56
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3567
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4547