Лягають важко під перо рядочки
Лягають важко під перо рядочки, Думки, мов тіні, виринають з небуття, І наші душі - ці живії точки Вирують вогниками в пристрастях життя. Цивілізації стежини занедбалі Пізнань горять вогнем живим, Надбання людства в вічності Граалі Сріблом віків гаптують мудрості килим. Часу ріка спливає невблаганно, Ми бачимо лиш зміну берегів, Та не утопить хаос у імлі туманів Найкращі здобуття усіх часів.
2020-09-14 06:17:56
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1746
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1716