Палаючий під променями сонця ліс
Andrii Katiuzhynskyi
Проміння ніжно-золотаве Яскравим сяйвом огортало сивий ліс; В природі відбувалася вистава, Яку й не мріяв я побачити колись. У тім вогні згорали сосни і ялини, Вогонь згасав - вони з'являлись знов; Усе здавалося нікчемним й плинним, Коли природа розкривала суть основ.
2020-12-22 06:37:53
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Как красиво! Это наверное ваш самый красивый стих про природу👏👏👏
Відповісти
2020-12-22 07:07:37
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Благодарю Вас!
Відповісти
2020-12-22 07:14:13
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-12-22 12:51:12
Подобається
Інші вірші поета
Весна на каналі Храм забвіння Вечір на березі Чорного моря Суботній вечір в Хелнесі
Інші поети
Marcelo Sousa
@marcelo_sousa
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1952
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1716