Кібернетичне безумство
Навіяно аніме "Обладунки привида". Зростає вплив технічного прогресу: Комп'ютери все глибше входять у буття, В наш вік гаджетизації і стресів, Назад уже не буде вороття. Передивляючись японське аніме - Я дивувався графіці і спецефектам, І раптом думка торкнула мене - Невже живого світ на грані смерті? Мелькала в кадрі преді мною кібердіва - Людина-надістота-супергероїня: Непередбачувано-сильна, надвродлива, Прудка, мов ящірка, і статна, мов княгиня. Та тіла як такого у неї нема: Мізки комп'ютерні і генетичне кібертіло, Замість душі - кіберпрограма лиш сама, Хоча в усьому - вона вправна й дуже вміла. Скляні й цементні круг громадини домів, Але ні деревця, ні пташки, навіть квітки; Кіберпортали крізь, USB-порти для напівбогів, Та не вигулює ніхто тварин, ніде не грають діти... А головний злочинець - теж герой незламний: Гібрид душі людської й кіберінтелекту, Індивідуальність його - забезпечення програмне, Він з тіл людських усе перестриба в кібероб'єкти. І навіть зовсім не хвилює нас, Що світ мережами програмними забитий, Цілі держави - філіали кібербаз; Що особистість втратити - ще гірше, аніж бути вбитим. Нас не лякає: що людська душа Стирається від вірусу програми, Що спокою гігантська павутина нас лиша, Що мережа інету замінила школи нам і храми. Я всю переказати кіберсагу не берусь - Мене проблеми іншії хвилюють: Не хочу я, щоби забило спамом голову комусь, Мене лякають діти, що на сайтах днюють і ночують. В кінці слова:"Велика і безмежна вся Мережа!"; Та не хотів би я у цій Мережі жити, Можливо в Кіберпросторі нема обмежень, Та що занадто - легко може вбити.
2020-10-19 07:39:11
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за коментар, ну як вже вийшло, не всі твори виходять настільки добре, як би нам того хотілося!
Відповісти
2020-10-19 16:57:03
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую!
Відповісти
2020-10-20 07:53:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3072
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4829