Чому все відбулося саме так?
Andrii Katiuzhynskyi
Чому все відбулося саме так?!- Ненавидіти я її, а не любити маю! І хоч давно за віком не юнак - Свій погляд від неї не відриваю. Хіба недавно ще я б уявити зміг, Що знов стріла амура вцілить в серце; З собою поруч бачити її - найтяжча мука із усіх, Й нескоро ще тяжкий полон минеться. Я знаю - шансів у мене нема, Не з тих я, на кого вона зверта увагу; П'янкий тягучий старомаківський дурман В вині любові втоплює; мені у нім втонути - благо. І хоч любов до неї в серці мешкає моїм, Мені найтяжча кара - бачити її! Старомак - ресторан у Києві
2021-01-07 06:27:19
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую Вам, радий, що сподобалося!
Відповісти
2021-01-07 08:16:13
Подобається
Velles
Сумно, але дуже красиво
Відповісти
2021-01-07 10:23:59
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Дякую!
Відповісти
2021-01-07 11:31:08
Подобається
Інші вірші поета
Засохла абрикоса Дракон Ізмір Розвалини сільскої школи Весна на каналі
Інші поети
mikami
@mikami
A@ K@
@AK9197
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16548
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5630