Чому все відбулося саме так?
Чому все відбулося саме так?!- Ненавидіти я її, а не любити маю! І хоч давно за віком не юнак - Свій погляд від неї не відриваю. Хіба недавно ще я б уявити зміг, Що знов стріла амура вцілить в серце; З собою поруч бачити її - найтяжча мука із усіх, Й нескоро ще тяжкий полон минеться. Я знаю - шансів у мене нема, Не з тих я, на кого вона зверта увагу; П'янкий тягучий старомаківський дурман В вині любові втоплює; мені у нім втонути - благо. І хоч любов до неї в серці мешкає моїм, Мені найтяжча кара - бачити її! Старомак - ресторан у Києві
2021-01-07 06:27:19
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую Вам, радий, що сподобалося!
Відповісти
2021-01-07 08:16:13
Подобається
Velles
Сумно, але дуже красиво
Відповісти
2021-01-07 10:23:59
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Дякую!
Відповісти
2021-01-07 11:31:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9326