Ошигамі
І де ж то істини рослинної виток?- Як дивно на папір ляга листок, Як гарно виглядають, мов живії, квіти! Яке ж уміння треба мати, щоб їхню мову розуміти? Фантазія митця далеко залітає - На полотно кладе: пейзажі, натюрморти; Тут - ріки, гори, водоспади виникають, А там - лісні сюжети, старовинні замки горді. Довершене мистецтво самураїв З давніх давен несе нам загадковість: Неначе з фарбами художник пензлем грає, Немов чарівний ельф казкову пише повість. Життя не втомлюється мене дивувати - В картинах шепіт чую я гаїв й долин, Ніби природа хоче розказати Все потаємне з глибини глибин. Ошигамі - створення аплікації на папері за допомогою рослинних компонентів
2020-10-18 05:01:59
6
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2245
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2525