Ошигамі
І де ж то істини рослинної виток?- Як дивно на папір ляга листок, Як гарно виглядають, мов живії, квіти! Яке ж уміння треба мати, щоб їхню мову розуміти? Фантазія митця далеко залітає - На полотно кладе: пейзажі, натюрморти; Тут - ріки, гори, водоспади виникають, А там - лісні сюжети, старовинні замки горді. Довершене мистецтво самураїв З давніх давен несе нам загадковість: Неначе з фарбами художник пензлем грає, Немов чарівний ельф казкову пише повість. Життя не втомлюється мене дивувати - В картинах шепіт чую я гаїв й долин, Ніби природа хоче розказати Все потаємне з глибини глибин. Ошигамі - створення аплікації на папері за допомогою рослинних компонентів
2020-10-18 05:01:59
6
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2543
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1883