Нічне місто
Останні кроки перехожих затихають, Попіл ночей мішається із небуттям; Стожари зоряні у гості завітають, А місто житиме своїм нічним життям. Воно не слухає молінь тужливих, Йому байдужі почуття твої, Під світлом вогників печально-мерехтливих Воно найкращі задуми гноїть... Паук урбанізації плете свої тенета, Краса не прокидається од сна...- Та під серпанком мовчазливої омерти До міста увірвалася весна. Свічки каштанів сріблом запалила, Небесну крізь розбризкавши блакить, І твань міська умить зацепеніла - Політ весни не в змозі зупинить.
2020-09-16 04:28:25
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже радий, що сподобалося
Відповісти
2020-09-22 09:37:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2422
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2406