Нічне місто
Останні кроки перехожих затихають, Попіл ночей мішається із небуттям; Стожари зоряні у гості завітають, А місто житиме своїм нічним життям. Воно не слухає молінь тужливих, Йому байдужі почуття твої, Під світлом вогників печально-мерехтливих Воно найкращі задуми гноїть... Паук урбанізації плете свої тенета, Краса не прокидається од сна...- Та під серпанком мовчазливої омерти До міста увірвалася весна. Свічки каштанів сріблом запалила, Небесну крізь розбризкавши блакить, І твань міська умить зацепеніла - Політ весни не в змозі зупинить.
2020-09-16 04:28:25
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже радий, що сподобалося
Відповісти
2020-09-22 09:37:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1619
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1451