Коли ти бачиш знаки вишні
Коли ти бачиш знаки вишні, Яка струна в твоїй душі бринить? Які ти Всесвіту таїни чуєш грізні, Коли твій човник до зірок летить? Яка стихія серце окриляє, Коли за пультом ти - від страху ледь живий? Якая вабить сила неземная В горнило вихрів зоряних, у метеорів рій? Лиш в Космосі ти бути б зміг щасливим, Серед світил, в полоні самоти, Де звуть галактики у виміри мінливі, До ніг кладучи нові світи. Версия на русском языке Когда ты видишь знаки свыше Когда ты видишь знаки свыше, Какая музыка в душе твоей звучит? Какие ты Вселенной тайны слышишь, Когда челнок к далёким звёздам мчит? Что за стихия душу окрыляет, Когда сидишь у пульта замерев? Какая сила манит неземная В горнило вихрей звездных, метеорных рек? Лишь в Космосе ты можешь быть счастливым, Когда светил вокруг горят костры, Когда галактики зовут в просранств заливы, К ногам бросая звёздные миры.
2020-09-23 05:51:17
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1356
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844