Коли ти бачиш знаки вишні
Коли ти бачиш знаки вишні, Яка струна в твоїй душі бринить? Які ти Всесвіту таїни чуєш грізні, Коли твій човник до зірок летить? Яка стихія серце окриляє, Коли за пультом ти - від страху ледь живий? Якая вабить сила неземная В горнило вихрів зоряних, у метеорів рій? Лиш в Космосі ти бути б зміг щасливим, Серед світил, в полоні самоти, Де звуть галактики у виміри мінливі, До ніг кладучи нові світи. Версия на русском языке Когда ты видишь знаки свыше Когда ты видишь знаки свыше, Какая музыка в душе твоей звучит? Какие ты Вселенной тайны слышишь, Когда челнок к далёким звёздам мчит? Что за стихия душу окрыляет, Когда сидишь у пульта замерев? Какая сила манит неземная В горнило вихрей звездных, метеорных рек? Лишь в Космосе ты можешь быть счастливым, Когда светил вокруг горят костры, Когда галактики зовут в просранств заливы, К ногам бросая звёздные миры.
2020-09-23 05:51:17
2
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1645
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1999