Снігова королева
Andrii Katiuzhynskyi
Чорняві брови-стріли, погляд крижаний, Лице - гордині маска невблаганна, Як схожа ти на ляльку з порцеляни, Чий зір такий байдужо-неживий. Твої роки - самотності кришталі, Життя твоє - нещастя й болю сплав; Та ось Господь до серця до твого любов поклав - Бо він презрів твої печалі. І серце льодяне кохання розтопило, Байдужості саван назавжди стлів; Коли поет цього вірша зложив - Снігова королева полюбила. Хай та любов, яку ти в серці зачала, Не стане приводом ненависті і зла.
2021-01-14 06:36:22
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую Вам за добрі, як завжди, слова!
Відповісти
2021-01-15 06:25:07
Подобається
Інші вірші поета
Роздум В житті безпечному ми часто забуваваєм... Сонце, що заходить Кібернетичне безумство
Інші поети
Akah Moth
@AkahMothPurpleCarbone14
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1582
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9701