Снігова королева
Чорняві брови-стріли, погляд крижаний,
Лице - гордині маска невблаганна,
Як схожа ти на ляльку з порцеляни,
Чий зір такий байдужо-неживий.
Твої роки - самотності кришталі,
Життя твоє - нещастя й болю сплав;
Та ось Господь до серця до твого любов поклав -
Бо він презрів твої печалі.
І серце льодяне кохання розтопило,
Байдужості саван назавжди стлів;
Коли поет цього вірша зложив -
Снігова королева полюбила.
Хай та любов, яку ти в серці зачала,
Не стане приводом ненависті і зла.
2021-01-14 06:36:22
5
1