Снігова королева
Andrii Katiuzhynskyi
Чорняві брови-стріли, погляд крижаний, Лице - гордині маска невблаганна, Як схожа ти на ляльку з порцеляни, Чий зір такий байдужо-неживий. Твої роки - самотності кришталі, Життя твоє - нещастя й болю сплав; Та ось Господь до серця до твого любов поклав - Бо він презрів твої печалі. І серце льодяне кохання розтопило, Байдужості саван назавжди стлів; Коли поет цього вірша зложив - Снігова королева полюбила. Хай та любов, яку ти в серці зачала, Не стане приводом ненависті і зла.
2021-01-14 06:36:22
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую Вам за добрі, як завжди, слова!
Відповісти
2021-01-15 06:25:07
Подобається
Інші вірші поета
Лунь-вісник We can't deny Занедбаний млин Як часто бачиться мені вона
Інші поети
aadee2
@aadee2
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8650
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3651