Пісня весни
Стояв мороз тріскучий, і до скрипу Хрустів криштальний порід ногами сніг; Маленька пташка на розлогій липі Співала пісню про прихід відлиг. Десь монотонно псиця вила, Пробігли коні, потягнувши сани... І не було нікому до малої птахи діла, Коли вона співала про весну жадану.
2020-12-06 06:50:31
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, розумію - що не скоро, та хочеться - вже!
Відповісти
2020-12-06 07:35:08
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Так, в кожній порі року є своя краса!
Відповісти
2020-12-06 11:39:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3290
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2216