Пісня весни
Andrii Katiuzhynskyi
Стояв мороз тріскучий, і до скрипу Хрустів криштальний порід ногами сніг; Маленька пташка на розлогій липі Співала пісню про прихід відлиг. Десь монотонно псиця вила, Пробігли коні, потягнувши сани... І не було нікому до малої птахи діла, Коли вона співала про весну жадану.
2020-12-06 06:50:31
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, розумію - що не скоро, та хочеться - вже!
Відповісти
2020-12-06 07:35:08
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Так, в кожній порі року є своя краса!
Відповісти
2020-12-06 11:39:51
Подобається
Інші вірші поета
Людина в чорному Я сонця роздивлявся схід над лукою Прихід весни Хазяйка мертвого лісу
Інші поети
mikami
@mikami
Aëden
@jewdiks
Nanni
@Nanni
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2964
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2591