Пісня весни
Стояв мороз тріскучий, і до скрипу Хрустів криштальний порід ногами сніг; Маленька пташка на розлогій липі Співала пісню про прихід відлиг. Десь монотонно псиця вила, Пробігли коні, потягнувши сани... І не було нікому до малої птахи діла, Коли вона співала про весну жадану.
2020-12-06 06:50:31
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, розумію - що не скоро, та хочеться - вже!
Відповісти
2020-12-06 07:35:08
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Так, в кожній порі року є своя краса!
Відповісти
2020-12-06 11:39:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3373
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4232