Вічний плач
У Мертвім лісі, овіянім снами, Над драговинами і болотами, Де не врятує меч або пернач - Стоїть тужливий вічний плач. Це плач померлих у бою героїв І душ, загублених під час численних воєн; Це плач старої матері, дружини, Що не діждалась чоловіка або сина. Це плач дітей, у лісі заблукалих, Істот лісних, що так від людства постраждали; Це плач утоплених відьом-дівчат - І душі у болоті плачуть і кричать. Не може стогін приховати ліс безмежний, Тож мандрівник в лісах тих обережний, Бо варто тільки у болотах заблукати - Довіку буде подорожнього душа волати. У Мертвім лісі, овіянім снами, Над драговинами і болотами, Де водяник царює бородач - Стоїть невтримний вічний плач. Пернач - булава
2020-11-26 06:38:54
6
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi мой роман тоже пишется не по сюжету, а скорее по наитию. Сам живёт своей жизнью, и на меня особо внимание не обращает. Вот сейчас он вообще от меня отгородился и пускать к себе не хочет😀. А то что я написала выше, это тоже фантазия вызванная вашим творением
Відповісти
2020-11-26 07:34:53
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Надеюсь, что в ближайшее время Вас всё-таки посетит Муза и Вы снова сможете писать! А на счёт продолжения, обещать - не буду, но если меня вдруг посетит какая-нибудь оригинальная идея, кто знает, может из этого что-то и выйдет!
Відповісти
2020-11-26 07:47:36
1
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi спасибо. И буду надеяться, что и вас посетит муза и в таком необычном доя вас плане🙂
Відповісти
2020-11-26 07:51:41
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5795
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3482