Колись була година сумная настала
Колись була година сумная настала:
Душа боліла, прагла каяття,
Читав вірші свої - і поставало
Переді мною все моє життя.
І серце перестала гризти туга темна,
Мов камінь тяжкий, хтось з плечей звалив,
Своє життя прожив я недаремно -
Не гіршу пам'ять по собі лишив.
Хоч і не був в усьому я найкращим
І помилявся, як і всі, не раз;
Але життя б своє не поміняв нізащо
На інше щось, як майже кожен з нас.
2020-12-09 06:15:46
3
1