Хлопчик із санчатами
Кружляє віхола і завиває вітер, Негода сипле скрізь і всюди сніг; Маленький хлопчик, прудкий і хитрий, Рішуче тягне ґринджолята з усіх сил своїх. І хай погода катанню не сприяє, Серчає завірюха і мороз щипає ніс, З-за сніжної завіси раз у раз він виринає, Рукою отираючи лід від набіглих сліз. Дереться вгору - дуже вже упертий...- І санки з кручі знов розпочинають біг; Так вірить хочу я - що світ в шаленій круговерті Його не скривдить, не злама, не зіб'є з ніг.
2020-12-29 06:42:15
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
Так, самі кращі роки - це в дитинстві!
Відповісти
2020-12-29 06:58:05
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Спасибо за похвалу, ну а насчёт снега, я бы поспорил, вот вчера у нас была скорее погода, напоминающая ту, что в стихе!
Відповісти
2020-12-29 07:00:48
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за Ваш коментар, чого, чого, а снігу в нас в цьому році повно!
Відповісти
2020-12-30 06:26:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3488
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2292