Прихід весни
Andrii Katiuzhynskyi
Сліпучо-раннє сонце золоте Промінням пестить ялин верхівки, А на березі білій чорний шпак-співець Співа коханій арію, піднявши точену голівку. В повітрі сизім аж бринить весна, Розтоплюючи сніг і верби зеленячи, Десь жайворонка пісня долина, Десь чайки квилять, десь журавка плаче. Давно минулися зимові сни, Пробились проліски, жовтавий крокус квітне, І скоро по зеленій пелені Весело бігатимуть щасливі діти.
2020-10-14 05:15:51
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Так, звичайно, але хочеться вже зараз!
Відповісти
2020-10-14 05:40:00
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Скоро вже прийде, чекати залишається недовго!
Відповісти
2020-10-14 05:46:56
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Ну клімат зараз змінюється, хочеться вірити, що в цьому році буде справжня зима!
Відповісти
2020-10-14 06:03:36
Подобається
Інші вірші поета
Лунь-вісник Храм забвіння Поети майбутнього У цього світу тільки два лиця
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2796
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2462