Прихід весни
Сліпучо-раннє сонце золоте Промінням пестить ялин верхівки, А на березі білій чорний шпак-співець Співа коханій арію, піднявши точену голівку. В повітрі сизім аж бринить весна, Розтоплюючи сніг і верби зеленячи, Десь жайворонка пісня долина, Десь чайки квилять, десь журавка плаче. Давно минулися зимові сни, Пробились проліски, жовтавий крокус квітне, І скоро по зеленій пелені Весело бігатимуть щасливі діти.
2020-10-14 05:15:51
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Так, звичайно, але хочеться вже зараз!
Відповісти
2020-10-14 05:40:00
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Скоро вже прийде, чекати залишається недовго!
Відповісти
2020-10-14 05:46:56
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Ну клімат зараз змінюється, хочеться вірити, що в цьому році буде справжня зима!
Відповісти
2020-10-14 06:03:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1232
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1526