Чи скаже хтось?
Чи скаже хтось, чому буває так самотньо? Чому буває хмарно на душі? Ти наче поринаєш у безодню - Очей безодню, кому присвячені незграбні ці вірші. Туга й жалоба сивим покривалом Вкривають мірний часу плин. Жага і лють, що все навколо зруйнували - Сміються над тобою - й зараз ти один. Уже давно зів'яли ті кохання квіти, Осипалися білих пелюстки троянд. Навіщо мені було тя любити?- Розлуки осінь почала жалобний тан. Все відбувається в житті не так - як хочеш - Самотність крізь лиша свої сліди. Бувай щаслива і не згадуй про ті ночі - Сумної долі й за кохання боротьби.
2020-09-05 05:29:51
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
Щиро дякую!
Відповісти
2020-09-06 13:27:53
Подобається
Дмитро Федорко
Мені сподобалось.
Відповісти
2020-09-07 19:54:02
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за позитивний відгук!
Відповісти
2020-09-07 19:55:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4147
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2557