Пам'яті одного поета
Andrii Katiuzhynskyi
Події ці були давно; Я знав колись поета, Який талант зміняв свій на вино - Нема сумніш сюжету. Уже лишив він божий світ, Й часу спливло немало; Чом його дар змарнів та зблід? Що його поламало? З байдужостю не виніс боротьби, Не стрітив розуміння? - Юрбою цькований, себе повільно вбив Гидотним Бахуса начинням! А скільки їх - гарячих і метких В вині розрад шукало? І то не тільки їхній гріх, Що їх стількох не стало. Багацько з них управний мали хист - Та вже за плином років Коштовний діамант отрима блиск- Народ визна, та мертвих вже пророків... Події ці були давно. Та всеж надію маю, Що ще комусь не все одно Й митця вони згадають!
2021-03-05 06:25:55
7
0
Інші вірші поета
Я сонця роздивлявся схід над лукою Камлаючий шаман Турбує нас: що ми по собі лишим Дідове село
Інші поети
kataiss
@kataiss
Yash Kapoor
@ykapoor
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2048
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4676