Пам'яті одного поета
Події ці були давно;
Я знав колись поета,
Який талант зміняв свій на вино -
Нема сумніш сюжету.
Уже лишив він божий світ,
Й часу спливло немало;
Чом його дар змарнів та зблід?
Що його поламало?
З байдужостю не виніс боротьби,
Не стрітив розуміння? -
Юрбою цькований, себе повільно вбив
Гидотним Бахуса начинням!
А скільки їх - гарячих і метких
В вині розрад шукало?
І то не тільки їхній гріх,
Що їх стількох не стало.
Багацько з них управний мали хист -
Та вже за плином років
Коштовний діамант отрима блиск-
Народ визна, та мертвих вже пророків...
Події ці були давно.
Та всеж надію маю,
Що ще комусь не все одно
Й митця вони згадають!
2021-03-05 06:25:55
7
0