Пам'яті одного поета
Події ці були давно; Я знав колись поета, Який талант зміняв свій на вино - Нема сумніш сюжету. Уже лишив він божий світ, Й часу спливло немало; Чом його дар змарнів та зблід? Що його поламало? З байдужостю не виніс боротьби, Не стрітив розуміння? - Юрбою цькований, себе повільно вбив Гидотним Бахуса начинням! А скільки їх - гарячих і метких В вині розрад шукало? І то не тільки їхній гріх, Що їх стількох не стало. Багацько з них управний мали хист - Та вже за плином років Коштовний діамант отрима блиск- Народ визна, та мертвих вже пророків... Події ці були давно. Та всеж надію маю, Що ще комусь не все одно Й митця вони згадають!
2021-03-05 06:25:55
7
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12935
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13484