Пам'яті одного поета
Andrii Katiuzhynskyi
Події ці були давно; Я знав колись поета, Який талант зміняв свій на вино - Нема сумніш сюжету. Уже лишив він божий світ, Й часу спливло немало; Чом його дар змарнів та зблід? Що його поламало? З байдужостю не виніс боротьби, Не стрітив розуміння? - Юрбою цькований, себе повільно вбив Гидотним Бахуса начинням! А скільки їх - гарячих і метких В вині розрад шукало? І то не тільки їхній гріх, Що їх стількох не стало. Багацько з них управний мали хист - Та вже за плином років Коштовний діамант отрима блиск- Народ визна, та мертвих вже пророків... Події ці були давно. Та всеж надію маю, Що ще комусь не все одно Й митця вони згадають!
2021-03-05 06:25:55
7
0
Інші вірші поета
Зимова прогулянка Шведські акварелі Ніхто не зна людської сили меж Анні
Інші поети
Едрін
@sad_fox
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3984
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1317