Людина в чорному
Andrii Katiuzhynskyi
Колись прийде момент в житті твоєму - Про біль ти позабудеш і про страх; І будь-яку ти вирішиш проблему І Жереб буде у твоїх руках. Людина в чорному - посланець Долі Колись постане в тебе на шляху, Забракне сили і не стане волі - Чинити супротив первинному гріху. В її очах своє життя побачиш - Спасіння там не буде для душі, Життя, яке назавжди втратиш - Бо в книзі Судеб вже написані вірші. Завжди в бутті чогось не вистачає, Нема часу покаятись в гріхах; Людина з долею в рулетку грає, Не встигши навіть звестись на ногах. Даремно станеш ти Його благати - Давно уже відміряно твій час; Коли це буде - не дано нам того знати... Та прийде він до кожного із нас.
05.09.2020
4
0
Інші вірші поета
Чаші Всевишнього Найтяжча битва в житті Обличчя-імена Siblings
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8219
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3845