Людина в чорному
Колись прийде момент в житті твоєму - Про біль ти позабудеш і про страх; І будь-яку ти вирішиш проблему І Жереб буде у твоїх руках. Людина в чорному - посланець Долі Колись постане в тебе на шляху, Забракне сили і не стане волі - Чинити супротив первинному гріху. В її очах своє життя побачиш - Спасіння там не буде для душі, Життя, яке назавжди втратиш - Бо в книзі Судеб вже написані вірші. Завжди в бутті чогось не вистачає, Нема часу покаятись в гріхах; Людина з долею в рулетку грає, Не встигши навіть звестись на ногах. Даремно станеш ти Його благати - Давно уже відміряно твій час; Коли це буде - не дано нам того знати... Та прийде він до кожного із нас.
2020-09-05 05:47:17
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2007
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4610