Зниклі боги
Andrii Katiuzhynskyi
Ті душі чорная вкривала мла, І страшний смертним був їх гнів; Їх кривдам людству не злічить числа - Але шануєте прадавніх ви богів. Предвічні і довершені істоти, Які колись прибули з зоряних світил, На недосяжнії злетіли знов висоти, На відкуп кинувши вам тільки тлін могил.
2020-09-11 04:27:15
3
0
Інші вірші поета
В житті є сенс під небом Життєвий шлях складним є для людини Маорійська легенда про різні кольори шкіри Східна легенда про метеликів
Інші поети
Scion Marion
@ScionMarion
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1346
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139