Пасажирка вагону#2
Andrii Katiuzhynskyi
Щодня вона сідала в Зерновому на потяг приміський, Виходячи пізніше за мене лиш на зупинку; Завжди задумлива - в очах її вселенські смуток й біль, В них лід печалі не танув ані літом, ані взимку. Сідав навпроти я, але на місці на своєму Вона, здається, і не помічала погляд мій; Вирішувала незнайомка та складну дилему - Що день прийдешній знов готує їй. Хутір Михайлівський - кінцева станція її, Дивився кожен день на неї я всього хвилин п'ятнадцять, І ті хвилини мій перевертали світ; І добре, що про це вона не зможе здогадаться.
2021-01-02 06:40:57
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, ну це в залежності від того у кого яка фантазія!
Відповісти
2021-01-02 07:42:05
Подобається
Інші вірші поета
Палаючий під променями сонця ліс Глас волаючого у пустелі Зимовий спогад Маорійська легенда про різні кольори шкіри
Інші поети
Shirudi NR
@shirudi17
Danny
@danny_o91s
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
46
3
4936
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2378