Зимовий спогад
Чи думати колись про тебе перестану?
Повіє вітер і роз'ятрить стару рану.
Зима прийде, натрусить білий сніг,
І знову спогади прийдуть на мій поріг.
В зимовий день згадаю твою вроду,
Але безсила замести печаль мою негода,
Бо й досі я під впливом твоїх чар -
Зима любов сховала серед хмар.
А вітер дме - душа моя зніміла,
Від снігу все волосся посивіло;
Холоне серце - в ньому подих лютого,
Що почуття вкриває білою отрутою.
Коли, скажи, зими минеться жах?
Чи зникне блиск крижин в твоїх очах?
Коли на пелюстках розтане лід
Тих хризантем, що дарував лише тобі?
2020-09-07 05:15:15
7
7