Зимовий спогад
Чи думати колись про тебе перестану? Повіє вітер і роз'ятрить стару рану. Зима прийде, натрусить білий сніг, І знову спогади прийдуть на мій поріг. В зимовий день згадаю твою вроду, Але безсила замести печаль мою негода, Бо й досі я під впливом твоїх чар - Зима любов сховала серед хмар. А вітер дме - душа моя зніміла, Від снігу все волосся посивіло; Холоне серце - в ньому подих лютого, Що почуття вкриває білою отрутою. Коли, скажи, зими минеться жах? Чи зникне блиск крижин в твоїх очах? Коли на пелюстках розтане лід Тих хризантем, що дарував лише тобі?
2020-09-07 05:15:15
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Антон Шаталов
Мені сподобалося читати дану поезію)
Відповісти
2020-09-07 19:58:32
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за добре слово!
Відповісти
2020-09-07 20:00:08
Подобається
Velles
Красиво!
Відповісти
2020-11-21 20:27:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3458
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8002