Зимовий спогад
Чи думати колись про тебе перестану? Повіє вітер і роз'ятрить стару рану. Зима прийде, натрусить білий сніг, І знову спогади прийдуть на мій поріг. В зимовий день згадаю твою вроду, Але безсила замести печаль мою негода, Бо й досі я під впливом твоїх чар - Зима любов сховала серед хмар. А вітер дме - душа моя зніміла, Від снігу все волосся посивіло; Холоне серце - в ньому подих лютого, Що почуття вкриває білою отрутою. Коли, скажи, зими минеться жах? Чи зникне блиск крижин в твоїх очах? Коли на пелюстках розтане лід Тих хризантем, що дарував лише тобі?
2020-09-07 05:15:15
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Антон Шаталов
Мені сподобалося читати дану поезію)
Відповісти
2020-09-07 19:58:32
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за добре слово!
Відповісти
2020-09-07 20:00:08
Подобається
Velles
Красиво!
Відповісти
2020-11-21 20:27:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3742
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4255