Коли затиснений у чотирьох стінах
Коли затиснений у чотирьох стінах - Вбиває гуркіт монотонний за вікном; Не чути шелест вітру, співу птах, Забутись хочеться спокійним тихим сном. Коли виходять гроші на передній план, Тоді - ти не романтик, не естет; Коли загорнутий в буденності саван, Тоді - й вмирає у тобі поет. Коли приземленність спиняє дум політ, Коли туга кладе найкраще в домовину - Вмирає той чарівний дивний світ, Яким ти марив роки без упину. Велике місто може когось і живить Примарами, надіями якими... Та годі в нім відчути щастя мить Між джунглів кам'яних, поміж людьми злими.
2021-03-15 04:26:50
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
"Поэтическая эльфийка" - WtS
👍
Відповісти
2021-03-15 05:14:08
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, чудовий коментар!
Відповісти
2021-03-15 08:17:31
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1317
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1616