Коли затиснений у чотирьох стінах
Коли затиснений у чотирьох стінах - Вбиває гуркіт монотонний за вікном; Не чути шелест вітру, співу птах, Забутись хочеться спокійним тихим сном. Коли виходять гроші на передній план, Тоді - ти не романтик, не естет; Коли загорнутий в буденності саван, Тоді - й вмирає у тобі поет. Коли приземленність спиняє дум політ, Коли туга кладе найкраще в домовину - Вмирає той чарівний дивний світ, Яким ти марив роки без упину. Велике місто може когось і живить Примарами, надіями якими... Та годі в нім відчути щастя мить Між джунглів кам'яних, поміж людьми злими.
2021-03-15 04:26:50
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
"Поэтическая эльфийка" - WtS
👍
Відповісти
2021-03-15 05:14:08
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, чудовий коментар!
Відповісти
2021-03-15 08:17:31
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4883
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2451