Коли затиснений у чотирьох стінах
Коли затиснений у чотирьох стінах - Вбиває гуркіт монотонний за вікном; Не чути шелест вітру, співу птах, Забутись хочеться спокійним тихим сном. Коли виходять гроші на передній план, Тоді - ти не романтик, не естет; Коли загорнутий в буденності саван, Тоді - й вмирає у тобі поет. Коли приземленність спиняє дум політ, Коли туга кладе найкраще в домовину - Вмирає той чарівний дивний світ, Яким ти марив роки без упину. Велике місто може когось і живить Примарами, надіями якими... Та годі в нім відчути щастя мить Між джунглів кам'яних, поміж людьми злими.
2021-03-15 04:26:50
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
"Поэтическая эльфийка" - WtS
👍
Відповісти
2021-03-15 05:14:08
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, чудовий коментар!
Відповісти
2021-03-15 08:17:31
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2196
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10273