Приніс цей ранок нову на обрії картину
Приніс цей ранок нову на обрії картину, Здавалося б, щоденно бачиш сонця схід, Та кожен раз своє єство природа мінить, Коли світило виринає на небесний звід: Верба на фоні неба - ієрогліфом японським, Вгорі - бузкових нарис хмар тужливий, Всередині - рожевії відблиски сонця, Внизу - огорнутий туманом, ліс сріблясто-сивий. І мимоволі маляреві заздриш, В якого сотні барв, щоб світ розфарбувати; Хоча - природні фарби такі живі і справжні, Що ні пером, ні пензлем їх не змалювати.
2020-12-30 06:40:23
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Красиво. Дякую за натхненний ранок
Відповісти
2020-12-30 06:42:43
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Дякую Вам за гарний відгук!
Відповісти
2020-12-30 06:43:22
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за відгук, у Вас теж вийшов гарний катрен!
Відповісти
2020-12-30 06:48:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2495
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2796