Суботній вечір в Хелнесі
Сніг засипав місцеві краєвиди, Козулі бігли від теплиці табунком; Я пив амонтільядо, в нім втопивши біди, Й дивився на весільний танець круків за вікном. В сміттєвім баці нишпорили ґави, Картаво схлипуючи в піднебесся раз у раз, Сідаючого сонця диск кривавий Дивився на застиглий в русі час. Оранжево-молочнії гірські вершини Запалювали гілки сосен і ялин, Внизу надсадно гув мотор машини - Михайло з Йоном порпались в чаду густім. І вся печаль раптово відлетала - Тонула в Віндельні, ішла під лід, Коли вечірня мла - червоно-золотава Собою огортала панораму пасом і бескид. Амонтільядо - різновид хересу, іспанського вина Хелнес - село в Швеції Віндельн - ріка Бескиди - різновид гір
2020-11-28 08:34:22
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Яна Войвич
Гарно))
Відповісти
2020-11-28 08:36:40
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Відповісти
2020-11-28 08:37:30
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, та буває находить іноді!
Відповісти
2020-11-28 09:05:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2208
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1887