У цього світу тільки два лиця
У цього світу тільки два лиця - Та зміні ликів їх - нема кінця, Вони і роблять світ незрозумілим- Місцями змінюючи колір чорний з білим. Світ має білу й чорну половинки, Та є в нім безліч сірих і блідих відтінків, І як ти за гармонією не женись - Чека на тебе напівсірий компроміс. Та й деж зрівнятись смертному з богами, Які, мов з ляльками, все граються із нами; Боги залишили нам власні ідеали, Та як їх досягти - боги нам не сказали. У цього світу мало б бути два лиця, Та недовершеність людська не зна кінця, І як ти не дивись на небосхили - Для тебе світ завжди пребуде сірим.
2020-10-19 05:05:01
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8154