У цього світу тільки два лиця
У цього світу тільки два лиця - Та зміні ликів їх - нема кінця, Вони і роблять світ незрозумілим- Місцями змінюючи колір чорний з білим. Світ має білу й чорну половинки, Та є в нім безліч сірих і блідих відтінків, І як ти за гармонією не женись - Чека на тебе напівсірий компроміс. Та й деж зрівнятись смертному з богами, Які, мов з ляльками, все граються із нами; Боги залишили нам власні ідеали, Та як їх досягти - боги нам не сказали. У цього світу мало б бути два лиця, Та недовершеність людська не зна кінця, І як ти не дивись на небосхили - Для тебе світ завжди пребуде сірим.
2020-10-19 05:05:01
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2181
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6248