В житті безпечному ми часто забуваваєм...
В житті безпечному ми часто забуваваєм За допомогу дякувати небесам, Живемо весело - турбот не знаєм, Доки на нас благовоління падає роса. Якщо ж приходить на поріг лиха година - Коли коня вже вкрали - закриваємо засув Й дивуємось: чому ж фортуна не прихильна, Чому ж тяжкий момент не оминув? А якщо щастя чи добро нажите Втікає, вислизає з наших рук І двері Господа стають закриті - Тоді розпочинаєм: лемент, грюкіт, стук. Шукайте - й неодмінно ви знайдете, Стучіть - і двері всі відчинять вам, Але не відкладайте каяття до смерті Й збирайте не матеріальний, а духовний крам!
2020-11-03 07:58:17
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що Ви продовжуєте читати мої вірші, намагатимусь не розчаровувати Вас і далі!
Відповісти
2020-11-03 08:10:06
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за рекомендацію!
Відповісти
2020-11-06 11:41:32
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2241
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2908