В житті безпечному ми часто забуваваєм...
Andrii Katiuzhynskyi
В житті безпечному ми часто забуваваєм За допомогу дякувати небесам, Живемо весело - турбот не знаєм, Доки на нас благовоління падає роса. Якщо ж приходить на поріг лиха година - Коли коня вже вкрали - закриваємо засув Й дивуємось: чому ж фортуна не прихильна, Чому ж тяжкий момент не оминув? А якщо щастя чи добро нажите Втікає, вислизає з наших рук І двері Господа стають закриті - Тоді розпочинаєм: лемент, грюкіт, стук. Шукайте - й неодмінно ви знайдете, Стучіть - і двері всі відчинять вам, Але не відкладайте каяття до смерті Й збирайте не матеріальний, а духовний крам!
2020-11-03 07:58:17
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що Ви продовжуєте читати мої вірші, намагатимусь не розчаровувати Вас і далі!
Відповісти
2020-11-03 08:10:06
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за рекомендацію!
Відповісти
2020-11-06 11:41:32
Подобається
Інші вірші поета
Апофеоз війни Допитливий ченець Зима свою явила першу силу Легенда про місяць і сонце
Інші поети
Maggy W.
@maggy
Janocska
@Janocska
Angel Angel
@arayhel
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9403
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2409