В житті безпечному ми часто забуваваєм...
Andrii Katiuzhynskyi
В житті безпечному ми часто забуваваєм За допомогу дякувати небесам, Живемо весело - турбот не знаєм, Доки на нас благовоління падає роса. Якщо ж приходить на поріг лиха година - Коли коня вже вкрали - закриваємо засув Й дивуємось: чому ж фортуна не прихильна, Чому ж тяжкий момент не оминув? А якщо щастя чи добро нажите Втікає, вислизає з наших рук І двері Господа стають закриті - Тоді розпочинаєм: лемент, грюкіт, стук. Шукайте - й неодмінно ви знайдете, Стучіть - і двері всі відчинять вам, Але не відкладайте каяття до смерті Й збирайте не матеріальний, а духовний крам!
2020-11-03 07:58:17
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що Ви продовжуєте читати мої вірші, намагатимусь не розчаровувати Вас і далі!
Відповісти
2020-11-03 08:10:06
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за рекомендацію!
Відповісти
2020-11-06 11:41:32
Подобається
Інші вірші поета
Шведські акварелі Три образи відлюдника Під враженням від репродукції Босха Одна з небагатьох
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
Ляна
@Lyana_kob
Ай
@bisovadivchina
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4662
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3053