Запал свій витрачають українці на боротьбу і славу
Запал свій витрачають українці на боротьбу і славу, На перемогу сил не залишаючи свою; Якщо ж вдається все-таки перемоги в бою, В нас сил не вистачає об'єднатися і утворить державу. Господь нарешті нам державу дарував За ріки крові й сліз, що ми віками лили. Благаю, браття, вчітеся розподіляти сили, Щоби завжди перемагати, щоб ворог не перемагав!
2021-01-05 06:18:38
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, я теж на це дуже сподіваюся!
Відповісти
2021-01-05 07:52:59
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за підказку, виправив!
Відповісти
2021-01-05 07:53:39
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що сподобалося!
Відповісти
2021-04-21 12:16:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2074
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4670