Запал свій витрачають українці на боротьбу і славу
Andrii Katiuzhynskyi
Запал свій витрачають українці на боротьбу і славу, На перемогу сил не залишаючи свою; Якщо ж вдається все-таки перемоги в бою, В нас сил не вистачає об'єднатися і утворить державу. Господь нарешті нам державу дарував За ріки крові й сліз, що ми віками лили. Благаю, браття, вчітеся розподіляти сили, Щоби завжди перемагати, щоб ворог не перемагав!
2021-01-05 06:18:38
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, я теж на це дуже сподіваюся!
Відповісти
2021-01-05 07:52:59
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за підказку, виправив!
Відповісти
2021-01-05 07:53:39
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що сподобалося!
Відповісти
2021-04-21 12:16:40
Подобається
Інші вірші поета
Політ зими Туманна казка Весна на каналі Роздум
Інші поети
Аня
@13AmYa05
Koga- Chan
@cute_cat_2411
Truth13
@Truth13
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4835
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10514