Вечір на каналі
Andrii Katiuzhynskyi
Ось день і ще один минув - Червоне сонця дотліва багаття; Холодний вітер хижі лапи простягнув До листя білого латаття. В каналі морщиться вода, На берег котиться невтримна хвиля; А прибережних каменів гряда Легенду давню розказать воліє.
2020-11-19 05:46:31
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-11-19 06:02:59
Подобається
Green Cherry
Очень здорово 😎 👏
Відповісти
2020-11-19 06:59:52
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Green Cherry Спасибо, это приятно!
Відповісти
2020-11-19 07:11:37
1
Інші вірші поета
Занедбаний млин Про витривалість Вічний плач Неочікувана зустріч
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1666
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1542