Капризи осені
Весь ранок вітер злий й сварливий
З тополь, акацій листя обривав,
Осінній дощ: набридливий, мінливий
Малюнки на асфальті малював.
Від бурі вигиналися дерева,
Тягуче схлипувала хвіртка за вікном,
А темна хмара - аж свинцево-металева -
Дрімоту сіяла, вкривала землю сном.
Та раптом промінь темряву прорізав -
Останній сонце слало свій привіт,
Життя даючи новому ескізу,
Цілком і повністю змінивши божий світ:
Бузкові стали хмари горизонту,
Ожили сосни в сяйві золотім,
Багряні клени і берези жовті
Кивали радісно осінній теплоті.
2020-12-10 06:39:37
3
1