Коли від величі вогню лишився тільки попіл
Andrii Katiuzhynskyi
Коли від величі вогню лишився тільки попіл, Хто зна, що дотліва під рештками золи? Та якщо подмух вітру згарище охопить, Багаття спалахне, неначе хтось його ізнову запалив. Багаття згасле - поет, якого муза залишила, Вогонь в душі його лиш тліє - не горить; Але якщо натхнення, наче вітер налетіло, Багряним Феніксом поезії вогонь спалахне тую ж мить!
2021-01-10 06:11:11
9
0
Інші вірші поета
Якщо не є ти роду величного представник Зашморг Неочікувана зустріч Зниклі боги
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
R E
@Rocks_Eyha
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5110
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5236