Коли від величі вогню лишився тільки попіл
Коли від величі вогню лишився тільки попіл, Хто зна, що дотліва під рештками золи? Та якщо подмух вітру згарище охопить, Багаття спалахне, неначе хтось його ізнову запалив. Багаття згасле - поет, якого муза залишила, Вогонь в душі його лиш тліє - не горить; Але якщо натхнення, наче вітер налетіло, Багряним Феніксом поезії вогонь спалахне тую ж мить!
2021-01-10 06:11:11
9
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12484
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1619