Коли від величі вогню лишився тільки попіл
Andrii Katiuzhynskyi
Коли від величі вогню лишився тільки попіл, Хто зна, що дотліва під рештками золи? Та якщо подмух вітру згарище охопить, Багаття спалахне, неначе хтось його ізнову запалив. Багаття згасле - поет, якого муза залишила, Вогонь в душі його лиш тліє - не горить; Але якщо натхнення, наче вітер налетіло, Багряним Феніксом поезії вогонь спалахне тую ж мить!
2021-01-10 06:11:11
9
0
Інші вірші поета
Східна легенда про метеликів Обличчя-імена Настрій мажор Храм забвіння
Інші поети
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
Danny
@danny_o91s
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3126
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4838