We can't deny
Andrii Katiuzhynskyi
We can't deny The time is fleeting Into the main of wasted dreams. Eternal thoughts' flight By Galaxies transmitting Sometimes only remedy seems. The Voice of Universe Again screams sadly: -Where do we go and where's our way? Defining Supergoals Humans fight madly With the Indefiniteness every day. Українська версія Час потайки спливає Із року в рік Час потайки спливає У океан загублених надій. Думок вічний потік, Що в космосі лунає Спасінням залишається одним. Вселенський голос з пустоти, Коли-коли озветься: -Куди йдемо ми й де наш шлях? В одвічнім визначенні надмети Шалено людство б'ється Із невідомістю по всіх світах.
2020-09-18 04:57:05
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую,головне розуміти, що перекладаєш, тоді вже легше
Відповісти
2020-09-22 09:35:30
Подобається
Інші вірші поета
Некласичний сонет Зашморг Думка-птах Одна із версій виникнення людства
Інші поети
Sp Sp
@sp123
Mark
@dmoaa_Mark
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2869
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2624