We can't deny
Andrii Katiuzhynskyi
We can't deny The time is fleeting Into the main of wasted dreams. Eternal thoughts' flight By Galaxies transmitting Sometimes only remedy seems. The Voice of Universe Again screams sadly: -Where do we go and where's our way? Defining Supergoals Humans fight madly With the Indefiniteness every day. Українська версія Час потайки спливає Із року в рік Час потайки спливає У океан загублених надій. Думок вічний потік, Що в космосі лунає Спасінням залишається одним. Вселенський голос з пустоти, Коли-коли озветься: -Куди йдемо ми й де наш шлях? В одвічнім визначенні надмети Шалено людство б'ється Із невідомістю по всіх світах.
2020-09-18 04:57:05
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую,головне розуміти, що перекладаєш, тоді вже легше
Відповісти
2020-09-22 09:35:30
Подобається
Інші вірші поета
Дідове село Невідправлений лист Як Одін мудрість здобував Настрій мінор
Інші поети
Nashi
@nourashii
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2476
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4945