We can't deny
Andrii Katiuzhynskyi
We can't deny The time is fleeting Into the main of wasted dreams. Eternal thoughts' flight By Galaxies transmitting Sometimes only remedy seems. The Voice of Universe Again screams sadly: -Where do we go and where's our way? Defining Supergoals Humans fight madly With the Indefiniteness every day. Українська версія Час потайки спливає Із року в рік Час потайки спливає У океан загублених надій. Думок вічний потік, Що в космосі лунає Спасінням залишається одним. Вселенський голос з пустоти, Коли-коли озветься: -Куди йдемо ми й де наш шлях? В одвічнім визначенні надмети Шалено людство б'ється Із невідомістю по всіх світах.
2020-09-18 04:57:05
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую,головне розуміти, що перекладаєш, тоді вже легше
Відповісти
2020-09-22 09:35:30
Подобається
Інші вірші поета
Вечірні квіти Зниклі боги Ніхто не зна людської сили меж Три образи відлюдника
Інші поети
misshapen_mirror
@misshapen_mirror
MoeMakha Wine
@MoeMakha_Wine
Pavlik Panko
@Pavlo_Panko
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2358
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2530