We can't deny
Andrii Katiuzhynskyi
We can't deny The time is fleeting Into the main of wasted dreams. Eternal thoughts' flight By Galaxies transmitting Sometimes only remedy seems. The Voice of Universe Again screams sadly: -Where do we go and where's our way? Defining Supergoals Humans fight madly With the Indefiniteness every day. Українська версія Час потайки спливає Із року в рік Час потайки спливає У океан загублених надій. Думок вічний потік, Що в космосі лунає Спасінням залишається одним. Вселенський голос з пустоти, Коли-коли озветься: -Куди йдемо ми й де наш шлях? В одвічнім визначенні надмети Шалено людство б'ється Із невідомістю по всіх світах.
2020-09-18 04:57:05
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую,головне розуміти, що перекладаєш, тоді вже легше
Відповісти
2020-09-22 09:35:30
Подобається
Інші вірші поета
Ікебана любові Весна прийшла Самотній вовк В житті моменти є: коли ми на розпутті
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10198
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4756