Війна
Спокійно крокуючи містом
Поглянь навкруги:
Вже пройшло те літо,
Коли війну вели.
Відцвіли ті гвоздики,
Які на мармур клалИ.
І лягли під мармур
Чиїсь сини.
Ти поглянь навкого:
Щось змінилось, авжеж?
Відспівали в церкві
Чорний кортеж.
По дорозі сміло
Ти ходити зміг
Через те, що відболіло
Тим, хто переміг.
Матерям героїв
Поклонитись варто
Бо серце - як зброю-
Видерто й отдато
Солдатським дружинам-
Руки цілувати
Що сльози-дюжинами
Треба рахувати.
Що діти-орлята,
До подвигів звуть,
Бо війна триклята
Заступала путь...
А героям, що їх незлічити,
Від держави-посмертна медаль.
А війна-то людей калічити,
А війна-то гіркий шпиталь...
Тож, зупинившись отак серед міста,
Ти очима шукай небеса:
І подякуй героям за літо,
Коли скінчилася війна.
2019-01-11 18:54:48
6
0