Війна
Спокійно крокуючи містом Поглянь навкруги: Вже пройшло те літо, Коли війну вели. Відцвіли ті гвоздики, Які на мармур клалИ. І лягли під мармур Чиїсь сини. Ти поглянь навкого: Щось змінилось, авжеж? Відспівали в церкві Чорний кортеж. По дорозі сміло Ти ходити зміг Через те, що відболіло Тим, хто переміг. Матерям героїв Поклонитись варто Бо серце - як зброю- Видерто й отдато Солдатським дружинам- Руки цілувати Що сльози-дюжинами Треба рахувати. Що діти-орлята, До подвигів звуть, Бо війна триклята Заступала путь... А героям, що їх незлічити, Від держави-посмертна медаль. А війна-то людей калічити, А війна-то гіркий шпиталь... Тож, зупинившись отак серед міста, Ти очима шукай небеса: І подякуй героям за літо, Коли скінчилася війна.
2019-01-11 18:54:48
6
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13373
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4939