Мовчи
Мовчи... не озирайся... Зможеш? На вухо тихо прошепчи, І птахом догори здіймайся. Мовчи. Мовчи! Не озирайся! Це як залежність Лиш зізнайся... Вагомо- уже протилежність. Себе не тямиш, Руку тягнеш, Крок ще ступиш- Слово зрониш. Прощай... Себе, напевно, повтішай? А я лечу... Лечу до зграй. Вони ж - туди, де неба край...
2018-09-07 05:54:32
6
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3763
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3653