...О сьомій ранку
Viktoria Miller
Ми померли о сьомій ранку, З чого ще розпочати день? Прикував ти мене наче бранку. Відтепер я жива мішень. Чи кохала тебе? Не знаю. Чи потрібне кохання тепер? Розуміння в очах шукаю, Розумію, що ти сапер. Ми померли о сьомій ранку, І кохання померло теж. Десь у нашому ліжку, у мряку, Хоч колись- кохали без меж. Отруїв ти мене собою І робив ти це кожну ніч. А без тебе... бути живою? Ні,не бути. Біжу навстріч. Я померла о сьомій ранку Я померла-бо ти звелів. Ну а сам... затягнув краватку, Бо від болю, здається б, скулив. Підв'язав, закривши кімнатку, І навіки очі стулив...
2018-11-14 07:15:06
4
0
Інші вірші поета
Давай... Мовчи Війна
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Ella Verrremi
@verrremi
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3494
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5739