. . .
Химера Зеленоока
Вона носила квіти у волоссі. І коли в спину ніж встромляли знов, Їй невідома була стежка злості - За промінь світла їй була любов. Вона завжди вставала дуже рано, З передчуттям відвертості розмов. Їй не боліли садна всі і рани, Бо їй за ліки правила любов. І коли вечір вже на видноколі Розтягував безмежності покров, Немов намисто, розкладала долі Свою сльозами зрошену любов. Вона носила квіти у волоссі... І коли в спину ніж встромили знов, Їй підвестися більше не вдалося, Бо тим ножем була її любов...
2019-02-27 16:48:58
28
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Химера Зеленоока
@Анна Кроу Дякую)
Відповісти
2019-02-27 17:14:09
Подобається
MEDIOCRITY
Дуже чуттєвий вірш😍😍😍
Відповісти
2019-03-01 22:27:50
1
Химера Зеленоока
@MEDIOCRITY Дякую😊
Відповісти
2019-03-02 15:51:29
Подобається
Інші вірші поета
. . . Асимільована муза Мовні поранення . . .
Інші поети
емоція
@mijnlief
Truth13
@Truth13
Krishna
@Krishna
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1750
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9043